?о.Омелян Ковч ? № 2399?- це театральне бачення постаті блаженного о.Ковча 9-особової групи студентів та семінаристів, греко-католиків, які навчаються у Любліні, а походять з України та Польщі. Вистава була створена на основі спогадів дочки священика А.M. Ковч-Баран: ?За Божі правди і людські права? ((пол.) „Za Bożą prawdę i prawa ludzi”, Канада, 1994 р.). Продовжити читання �
Омелян Ковч (1884-1944)
Служив упокореним і беззахисним, не дивлячись на їхню національність чи релігійну приналежність. Свідок віри ХХ століття, спалений в печі крематорія в Майданеку. В екстремальних табірних умовах був духовним батьком для співв’язнів. Укріпляв принижених. Допомогав їм переступити з піднесеною головою поріг смерті. В 2001 році проголошений блаженним Іваном Павлом ІІ.
Актуальність послання о. Ковч для християн початку третього тисячоліття
1. Відкритий до всіх, не фанатичний, вміє переступати етнічні, конфесійні та релігійні кордони, щоб краще розуміти інших, залишаючись при цьому вповні собою.
2. Добра інтелектуальна підготовка теологічна та гомілетична, яка принесла плоди в його майбутній душпастирсько-суспільній діяльності.
3. Диспозиційність та місійний дух. Відразу ж після студій зголосився до місійної праці в Чехії. Продовжити читання �
Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року в містечку Космач на Гуцульщині (Україна). Філософсько-богословські студії закінчив у Римі. Був висвячений на священника і у 1912 році зголосився до місійної праці серед українців у Боснії. Після 4 років служіння повернувся в Галичину. У 1919 році отримав декрет на військового капелана Української Галицької Армії. Зі спогадів свідків відомо, що він полагоджував конфліктні справи, духовно підтримував хворих.
