Історія церкви та села Корчмин – хроніка

Історія церкви та села Корчмин – хроніка

СЕЛО. ПАРАФІЯ. ЦЕРКВА

1. СЕЛО, ПАРАФІЯ

XV ст. село КОРЧМИН було власністю родини Вовчків. Їм також належали території в Грудку, Недежові, Пенянах, Тупіні, Гопкім (Анжей Янечек, Заселення польсько-руського прикордоння. Белзьке воєводство від кінця XIV до початку  XVII ст., Варшава 1993, с. 353).

XVI ст., 30-40 роки. Започаткування парафії й будівництво церкви (Анжей Гіль, православна Хелмська єпархія до 1596 року, Люблін – Хелм 1999, с. 183. Порівняти з картою, що додається до праці. У той період на цих теренах створили парафії в Будиніні, Хлоп’ятині та Лісках).

1658 р. (?) Будівництво церкви, що існує донині. (Є іншф дані, які вимагають підтвердження)

Історично-статистичні матеріали, що стосуються парафії, згідно з географічним словником  Польського Королівства та інших слов’янських країн.

„КОРЧМІН” (руською КОРЧМИН), село в повіті Рава-Руська… Ферма перебуває у власності Феліції Среватовської… Згідно з нотатками 1880 року, в гміні було 809 жителів, 78 на території маєтку (греко-католицького віросповідання, за винятком 40 римо-католиків). Римо-католицька парафія у Жнятині, греко-католицька на місці належить до Белзького деканату, Перемишльської єпархії й має філію в Махнувку та Kшевіци (ал. Шчевіци). У селі є церква, а під лісом – каплиця, котру збудували у 1862 році на кошти громади, празник відзначається у день Успіння Богородиці. У тій каплиці знаходиться ЧУДОТВОРНИЙ ОБРАЗ МАТЕРІ БОЖОЇ. Також у селі є початкова школа, гарний заїжджий двір та водяний млин на 2 каменях. Ремісники: коваль, швець, стельмах та декілька ткачів.  Село існує 300 років, згідно з написом в церкві. В межах гміни, так званому Великому Лісі, знаходяться кургани… На кордоні Щепятина, Корчмина і Корчова є Могила, котру називають За Курганами…” (Географічний словник…, T. IV, Варшава 1883, с. 393-394).

„КШЕВІЦА або ЩЕВІЦА, село у Равському повіті… Згідно з описом 1880 року, там було 385  жителів в гміні, 24 на території маєтку (греко-католицького обряду за винятком декількох римо-католиків). Римо-католицька парафія в Жнятині, греко-католицька – у Корчмині. У селі є дерев’яна церква “. (Географічний словник…, T. IV, Варшава 1883, с. 789-790).

„МАХНУВЕК (рус. МАХНІВОК), село, повіт Сокальський… У 1880 році в гміні жило 447 людей, 83 на території маєтку (греко-католицького обряду за винятком 80 римо-католицького). Римо-католицька парафія в Белзі, греко-католицька в Корчмині. В селі є філіальна школа та церква св. Архангела Михаїла. Її збудували переважно з матеріалів давнього парафіяльного костелу в Белзі. (Географічний словник T. V, Варшава 1884, с. 874).

Статистика, що стосується кількості парафіян, згідно з  вибраними щорічниками Шематизм греко-католицького духовенства…, м.в. Перемишль, українська мова та латина:

РІК 1863

Греко-католицька парафія Хрещення Ісуса. Парафія  –  отець Ієронім Левицький, нар. 1816 рік, покровитель спадкоємців графа Северина Полетили.

В Корчмині – 535 осіб.

У філіальній церкві  в Кшевиці – 305 людей.

У філіальній церкві в Махнувку – 410 людей.

Загалом в парафії – 1250 осіб.

РІК 1864

Парафія налічує 1251 людей.

РІК 1868

В парафії 1262 людини.

РІК 1873

В парафії 1325 людей.

РІК 1936

В Корчмині – 933 особи.

В Махнувку – 481 людина

В Кшевіці – 573 людини.

Загалом в парафії 1987 людей (320).

РІК 1937

Загалом в парафії 1981 людей.

РІК 1938

В Корчмині – 1031 людей.

В Махнувку – 477 людей.

В Кшевіці – 586 людей.

Разом в парафії 2094 людини.

1944 – 1947 роки – депортація українців до СССР і на так звані  Повернені землі.

2. ЦЕРКВА [календар, скорочений опис]

1658 р. (?). Дата повстання церкви [Каталог мистецьких пам’яток в Польщі (опр. Ришард Бриковський), T. VIII, д. Люблінське воєводство, З. 17, Томашов Любельський околиці, Варшава 1982, с. 23; Ришард Бриковський, Богдан Мартинюк, Дерев’яні церкви в  Улючу, Радружу і Корчмині, (в:) In artumhortis, Варшава 1997, с. 131-144; Ян Горак, Давні дерев’яні церкви в Замойському воєводстві, Замость 1984, sс 18].

1762 р. „ Церква має добрі стіни й дах. Вікна – в деревяних рамах. Двері на засові з замком. Три дзвони. Огороджений цвинтар. Срібло, цинк Puszka pro Venerabille срібна, позолочена. Келих з дискосом срібний, позолочений. Дві срібних корони. Дев’ять срібних табличок. Золотий перстеник…”.

Фрагмент протоколу з генеральної візитації парафії, що відбулася 5 березня 1762 р. Її здійснив біскуп Хелмський і Белський X. Максиміліан Рилле (Державний архів у Любліні, товариство Хелмського греко-католицького консистора, 110 [д. 10], с. 591)

Чудотворна ікона корчминської Матері Божої не описується в інвентаризації –  про неї навіть  не згадується.

1850 р. (приблизно). Ремонт і розбудова церкви: до презбітеріум добудували дві ризниці, перед бабинцем – ганок (Кат. Мистецьких Пам’яток  в Польщі, оп. с. 23-24; Бриковський, Мартинюк, оп, с. 141).

1913 р., 1938 р., 1945 р. Ремонт церкви (Kат. мистецьких пам’яток в Польщі, oп. с. 23; Бриковський, Mартинюк, оп. с. 139, 142)

1947 – 1956 r. Церква переходить у користування римо-католицького костелу (Кат.  мистецьких пам’яток в Польщі, оп., с. 23; Бриковський, Мартинюк, oп. с. 139-144).1956 р. Фрагмент рішення реставраційної комісії: „… церква є руїною, котру неможливо відремонтувати…” (Бриковський, Мартинюк, оп., с. 141).

1959 р. Демонтаж ризниці й предсінку (Kат. мистецьких памяток в Польщі, oп., с. 23; Бриковський, Maртинюк, oп., с. 141; Горак, oп., с. 18).

1982 р. Знищеним домом Божим зайнялася Громадська комісія опіки нам пам’ятками сакрального мистецтва  при головному управлінні товариства  опіки над пам’ятками. Комісію очолив  Богдан Мартинюк з Варшави (Бриковський, Мартинюк, оп., с. 141 та припис № 19 на с. 142).

1986 р. (?) Згідно з висновками, що описані в актах Воєводського управління охорони пам’яток в Любліні, представництво в Замості (фрагменти): „розбірка”… збереження елементів пам’ятки” (Бриковський, Mартинюк, оп, с. 141).

1990 р. Церквою займається громадська комісія опіки над пам’ятками сакрального мистецтва при головному управлінні товариства опіки над пам’ятками. Початок демонтажу та реставрації. Демонтаж презбітеріум і бабинця (Бриковський, Мартинюк, oп., с. 141).

1991 – 1992 р. Тимчасове припинення реставраційних робіт через брак коштів (Бриковський, Мартинюк, oп., с. 141-2).

1993 – 1997 (?) р. Продовження демонтажу та реставрації: демонтаж нави; підготовка фундаменту, монтаж нави, презбітеріум, бабинця, зведення куполу над навою (Бриковський, Maртинюк, oп., с. 142-3).

1998 – 2001 р. Тимчасове призупинення реставрації.

2002 – 2003 р. Рішення отця протоієрея др. Стефана Батруха, пароха греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Любліні, про формально-правне прийняття церкви, згідно з офіційними актами. Впорядкування церковного та поховального цвинтарів в Корчмині.

2003 р. Продовження будівничо-реставраційних робі: зведення ганку, піддашшя; покриття стін, піддашшя і купола гонтом.

2004 р. Реставрація та впорядкування поховального цвинтаря.

СКОРОЧЕНИХ ОПИС ДОМУ БОЖОГО

Церква зорієнтована, дерев’яна. Збудована на пеках та укріплена. Купол вінчальної конструкції. Спроектована за поздовжним тридільним планом: бабинець – нава – презбітеріум. Перед бабинцем є ганок (спочатку – предсінок).

Закритий з трьох сторін презбітеріум (спочатку з двома ризницями), нава і квадратний бабинець; ширша нава. Над навою – купол; над презбітеріум, бабинцем і ганком дворівневі дахи. Всередині нава відкрита напівкруглими аркадами над презбітеріум та бабинцем. Хори знаходяться над навою і мають вигляд простого парапета. На стінах залишки поліхромії; на полудневій стіні нави – напис з датою. Брак підлоги, приладдя (серпень 2004).