BORDERS, Тренто

25435142_10214312526151934_1140915835_oНа сам початок цієї статті від імені усієї нашої групи хочу подякувати нашій коханій Фундації та програмі Ерасмус + за цю неймовірну можливість пізнати іншу культуру зсередини, здобути нові навички та розширити власне бачення Світу. Дякуємо, це дійсно було щось неймовірне!

У цьому відгуку хочу розповісти про інтернаціональний проект організований InCo Assosiation спільно з Carters та Фундацією Духовної Культури Прикордоння, котрий був фінансований Erasmus+ і в котрому семеро волонтерів нашої фундації отримали можливість взяти участь. Даний проект носив назву „Borders” Границі, і відбувався у Тренто, в дуже затишному, я б навіть додала мальовничому італійському містечку розташованому серед гір. Разом з нами також брали участь групи зі Словаччини та Італії і протягом 6-ти днів ми мали можливість спілкуватися, ділитися досвідом та враженнями перебуваючи разом на протязі усього проекту.
Тема заходу передбачала обговорення географічний границь та угоди Шенген, головним фокусом було життя ДО та ПІСЛЯ утворення договору та, звичайно ж, зміни котрі відбулись завдяки цьому. В той же час, ми торкнулись більш глибшого сприйняття границь, тих, що у нас в голові, а саме стереотипного мислення, неправильного розуміння певних речей через нестачу інформації, а також, що важливо, торкнулись сприйняття інформації через призму особистого позитивного чи негативного досвіду.

Дні були дуже насичені та повні так званої неформальної освіти. Кожен день розпочинався з інтеграції у формі ігор, які давали нам можливість пізнати один одного краще та перейти певний бар`єр невпевненості та страху перед незнайомцем. Більше того, протягом усього тижня ми були поділені на групи, котрі мали по розкладу готувати або ж сніданок, обід, чи вечерю. І це було дійсно корисним, адже давало можливість здобути навички співпраці та вміння порозумітися навіть при умові, що, хоч англійська і була єдиною спільною мовою, не всі могли використовувати її вільно.
Першого ж дня ми повинні були себе зарекомендувати, тому нашим попереднім маленьким завданням було привезти щось, що б нас охарактеризовувало. Особисто для мене, це завдання було дуже цінним, такий собі поштовх до переосмислення свого минулого та теперішнього, чому при швидкому темпі життя, зазвичай, багато уваги не приділяєш.
Одним з перший захоплюючих квестів було відкриття Тренто (Discovery Trento), де ми самостійно повинні були віднайти певні місця у містечку, а умовою виграшу було зробити з кожним знайденим місцем селфі. Команда, яка перша встигла дійти до завершального пункту, отримала призи. І так вже склалося, що я була не у виграшній, бо ж наші навички орієнтування на місцевості залишали бажати кращого, навіть з картою міста :D, проте емоції все одно зашкалювали! Більше того, це було гарною можливістю краще пізнати учасників, співпрацюючи з ними у новому середовищі
Далі ми крок за кроком почали розбиратися з темою Шенгену, ділитись знаннями та враженнями про країни учасників. Цікавим було дізнатись в який спосіб інші країни бачать Польщу, які стереотипи заховалися під призмою історії або ж просто чуток. Але найбільш вражаючою частиною програми для мене був вихід в місто, де ми запитували жителів та туристів думку стосовно їх власного бачення границь. Нас попереджали про деякий консерватизм старших осіб або ж необізнаність молодших, проте у всіх вікових групах ми зустріли лише доброзичливе ставлення, відкритість думок та поглядів, що нас водночас і здивувало, і потішило. Вважаю, що під час цього завдання кожен з нас переосмислив щось для себе відносно границь, а також, що не менш важливо, боровся з особистими барєрами в комунікації, чого і вимагало завдання.
Проте, найбільш особливі емоції у нас викликала презентація ситуації з перетином кордону у Мексиці, а також стрімко розвиваючийся там феміцид на території країни. Було помітно як різниться стереотипне бачення Мексики, створене Голлівудом, від дійсної реальності. Вважаю, що про таке не можна мовчати, і не дивно, більшість з нас навіть не могли повірити, що подібні речі відбуваються зовсім поруч у ХХІ столітті. Ми глибоко вдячні Ізраелю, жителю Мексики та волонтеру EVS за його проникливу історію, вона дійсно змінила погляди багатьох з нас.
Повертаючись до інтеграційних розваг, які також мали місце під час обміну, я особисто з радістю, а хтось, можливо, зі смутком, згадуємо піцу з горгонзолою або ж картоплею фрі 
25353325_10214312526271937_1553990322_oНе дивлячись на насичену програму, ми не відчували втоми, і постійно знаходили можливість потішити себе чимось додатковим. У одного з учасників нашої групи було день народження, тому ми зробили гарну вечірку, де (увага) Словаки приготували нереально смачний торт <3. Вечорами ми грали у настільні ігри, на Хеллоувін грали в хованки вночі на території вілли, а ті кому ЗА 18 :D мали можливість вийти у місто після 23, чим ми і скористалися, бо ж атмосфера нічного Тренто, це дещо інше, по-своєму особливе. До речі, згадуючи прогулянки, ми досить спонтанно зорганізували похід у гори, де дійшли до пункту з якого було видно все місто, і я не втомлюся набридати цим словом, але цей знову ж таки було неймовірно! Панорама, котра відкрилась перед нами була чимось дуже затишним і спокійним, але водночас величним динамічним і просто вражаючим.
Особисто я обожнюю подібну тематику виїздів, і, читаючи програму, в мене вже слина текла, так я хотіла там бути! Проте, зізнаюсь, мої очікування перевершили самі себе. В реальності все виявилося ще цікавіше, а окрім цікавих завдань, ігор та занять, особливою стала атмосфера, де все це відбувалося, адже люди, яких ми зустріли, стали для нас особливі.
На подібних обмінах ти не лише вбираєш в себе всю атмосферу міста, поглинаєш нову іноземну мову, не просто відкриваєш для себе нові місця, які під час звичайного відпочинку оминула б, не лише розширюєш свій світогляд; більше того, ти вчишся бачити людей, які водночас такі ж як ти, але й водночас різні, кожен особливий, зі своєю історією.
І що найважливіше, ти вчишся їх розуміти, приймати, любити, ти ламаєш всі можливі стереотипи. Я для себе в черговий раз усвідомила, що жодні географічні чи культурні границі не мають значення, єдине, що насправді важливо це Людина, яку ти бачиш перед собою і пізнати її – твоє найважливіше завдання! Можливо, це є одна з речей, якої намагалися нас навчити організатори, а також філософія Ерасмусу +.
Стільки тепла залишилося в душі після обміну, і я глибоко вдячна людям, які створюють подібні програми. Особисто вважаю, що Європейська Унія та Ерасмус + виховують в нас новий тип особистостей, відкритих, толерантних, лояльних та свідомих. Дивлячись на своїх друзів-волонтерів, з впевненістю можу сказати, що кожен виніс для себе багато важливого, чогось, що використовуватиме впродовж всього подальшого життя. І не втримаюся, повторю ще раз: це було неймовірно! Дякую!